Кастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії

Адана Пам'яткиКастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії

Кастабала (Castabala) — забуте місто Кілікії та святилище богині Перасії

Кастабала (Castabala, Kastabala) — стародавнє античне місто, розташоване в провінції Османіє (Osmaniye) на південному сході Туреччини, біля підніжжя вапнякового хребта та в заплаві річки Джейхан. Колись Кастабала була одним із головних духовних центрів елліністичної Кілікії, відомим своїм екстатичним культом богині Артеміди-Перасії (Artemis Perasia). Сьогодні це малотуристичне, але дивовижно мальовниче археологічне місце з колонадою з майже двох десятків вцілілих римських колон, руїнами візантійських церков і фортецею, що височіє над рівниною — обов'язкова зупинка для всіх, хто досліджує античну Кілікію далеко від галасливих узбереж.

Історія та походження

Найдавніші сліди поселення на місці Кастабали відносяться до лувійського та неохетського періоду — про це свідчать ієрогліфічні написи та базальтові рельєфи IX–VIII століть до н. е., знайдені в околицях. Грецька назва «Гієраполіс-Кастабала» (Hierapolis Castabala — «священне місто Кастабала») вказує на статус великого храмового центру задовго до приходу римлян. Головним культом було поклоніння богині Перасії, локальній формі Артеміди або Кібели; жриці цієї богині, згідно зі Страбоном, ходили босоніж по розпеченому вугіллю, не отримуючи опіків.

У IV столітті до н. е. Кастабала увійшла в орбіту держави Селевкідів, а в елліністичну епоху стала столицею невеликого царства, яке карбувало власні монети. З 64 року до н. е. місто було включено до складу римської провінції Cilicia і пережило період розквіту: з'явилися бруковані вулиці, терми, храми та колонадні портики. У візантійську епоху Кастабала перетворилася на єпископську кафедру; тут збереглися руїни двох ранньохристиянських базилік з багатим кам'яним різьбленням.

Розквіт міста обірвав арабо-візантійський конфлікт VII–VIII століть, після чого Кастабала поступово спорожніла. У середньовіччі на скелі над містом було збудовано кілікійсько-вірменське укріплення — типовий зразок оборонної архітектури так званого «Малого вірменського царства». У період після XIV століття місто остаточно перетворилося на руїни, а його каміння використовувалося місцевим населенням для будівництва будинків і сільськогосподарських споруд.

Археологічні дослідження

Систематичні розкопки в Кастабалі почалися в 1960-х роках під керівництвом Махмута Гекхана Бея і тривали з перервами аж до 2000-х. Британські, німецькі та турецькі вчені спільно картографували колонадну вулицю, розчистили базиліки та склали план верхньої фортеці. Знайдені артефакти — теракотові статуетки, монети, фрагменти мозаїк — експонуються в Археологічному музеї Адани (Adana Arkeoloji Müzesi). Особливе значення мають двомовні написи грецькою та арамейською мовами, що відображають прикордонний характер культури Кастабали.

У 2010-х роках Міністерство культури та туризму Туреччини включило Кастабалу до переліку кандидатів на статус «Археологічний парк національного значення», що забезпечило базове фінансування для консервації колон і стежки до фортеці. Проте туризм залишається скромним, що робить Кастабалу одним із небагатьох місць, де можна гуляти римським містом майже наодинці.

Архітектура та що подивитися

Археологічний парк Кастабали відкритий цілодобово і фактично безкоштовний — завдяки цьому тут панує атмосфера «загубленого міста», така рідкісна в масово туристичній Туреччині. Руїни розкинулися вздовж запиленої сільської дороги, і огляд усіх об'єктів займає близько двох годин.

Колонадна вулиця

Найфотогенічніша частина Кастабали — головна вулиця з колонадою з 17 уцілілих коринфських колон. Ця вулиця довжиною близько 300 метрів була побудована в II–III століттях н. е. і слугувала парадним в'їздом до міста. Уздовж неї розташовувалися торгові крамниці та громадські будівлі. На кам'яних капітелях видно характерне акантове листя та сліди вторинного використання у візантійську епоху. Колони виготовлені з місцевого вапняку, що потемнів від часу та набув теплого медового відтінку; на відміну від мармурових колонад великих егейських міст, кастабальська колонада дихає провінційним шармом та автентичністю. На деяких колонах збереглися кріплення для бронзових статуй римських імператорів та місцевих благодійників міста.

Скельна фортеця

На стрімкому вапняковому скелі висотою близько 100 метрів збереглася фортеця, перебудована кілікійськими вірменами в XII–XIII століттях на основі більш ранніх римсько-візантійських укріплень. До неї веде стежка з боку південного схилу, підйом займає 25–35 хвилин. З вершини відкривається панорама на рівнину Чукурова та гори Аманус (Amanus, Nur Dağları). Усередині фортеці можна побачити цистерни для збору дощової води, залишки каплиці з фрагментами фресок, аркаду критого ходу та фрагменти фортечних веж. Стіни зведені у характерній для вірменської кладки техніці rusticated bossage — з грубою зовнішньою фактурою та щільно підігнаними каменями.

Ранньохристиянські базиліки

У нижньому місті збереглися руїни двох візантійських церков V–VI століть. Північна базиліка мала тринефне планування з апсидою, мозаїчними підлогами (фрагменти збереглися in situ) і нартексом. Археологи фіксують тут написи зі згадкою про єпископів Кастабали, що підтверджує статус міста як християнського центру.

Театр і римські терми

Скромний за розмірами театр Кастабали вміщував близько 2000 глядачів і був вбудований у природний схил. Сьогодні видно кілька рядів сидінь і фрагмент сцени. Поруч розташовані нерозчищені руїни римських терм із системою гіпокаусту та мармуровими ваннами; цей комплекс ще чекає на повне дослідження.

Некрополь

За межами міських стін простягається некрополь із саркофагами та кам'яними гробницями римської та візантійської епох. Частина саркофагів прикрашена рельєфами з гірляндами, бичачими черепами та епітафіями грецькою мовою. Деякі гробниці являють собою типові для регіону «будинки мертвих» — двосхилі кам'яні споруди, що імітують житлові будівлі. Серед надгробних написів зустрічаються згадки про вчителів риторики, міських магістратів і християнських пресвітерів — цей зріз епіграфіки дає цінне уявлення про соціальну структуру провінційного міста епохи пізньої античності.

Природне оточення

Археологічний парк розташований у мальовничій долині річки Джейхан, оточеній пологими пагорбами з гранатовими, оливковими та шовковичними гаями. Навесні поля навколо руїн вкриваються маками та запашним лавандовим чебрецем. У соснових гаях гніздяться рідкісні види сов, а на скелях навколо фортеці зустрічаються скельні ластівки та гірські орли. Тому відвідування Кастабали цікаве й для любителів природи — тут можна поєднати археологію з фотополюванням та пікніком у затінку старих тополь.

Цікаві факти та легенди

  • За свідченням Страбона (Географія, XII.2.7), жриці Артеміди-Перасії в Кастабалі ходили босоніж по розпеченому вугіллю і не отримували опіків — цей ритуал став прообразом для багатьох екстатичних культів східного Середземномор'я.
  • Елліністичні монети Кастабали зображували богиню в баштовій короні (символ міського захисту) і рідкісне поєднання грецьких та арамейських написів — свідчення культурного синкретизму регіону.
  • У візантійську епоху Кастабала стала місцем заслання кількох опальних церковних діячів, включаючи згаданого в джерелах єпископа-несторіанця.
  • Вірменська фортеця над містом згадується в хроніках Левона II (Leo II) як один з аванпостів на східному кордоні Кілікійського царства.
  • Місцеві жителі століттями називали руїни «Bodrum Kale» — «підземна фортеця», вважаючи, що під колонадою заховані скарби Селевкідів; ця легенда приваблювала шукачів скарбів аж до XX століття.
  • У 1990-ті роки під час розчищення колонадної вулиці археологи виявили плиту, що була використана вдруге, з двомовним фінікійсько-лувійським написом, що відсунуло історію поселення щонайменше на VIII століття до н. е.
  • В одному з візантійських поховань Кастабали знайдено бронзове кільце з христограмою та арамейським написом — рідкісне свідчення мультикультурної ідентичності містян VI століття.
  • На території нижнього міста археологи фіксують сліди середньовічного сільськогосподарського використання — преси для оливкової олії та кам'яні жорна, врізані в античні споруди.
  • Місцеві легенди пов'язують назву Bahçe («сад») із «садами Перасії» — за переказами, навколишні сади були засаджені жрицями для потреб храму і годували цілі покоління паломників.

Як дістатися

Археологічний парк Кастабали розташований приблизно за 12 кілометрів на північ від міста Османіє (Osmaniye), біля села Bahçe-Kesmeburun. Найзручніший спосіб — на автомобілі: з Адани (Adana) їхати по трасі O-52/D400 на схід близько 90 кілометрів (1 година 15 хвилин), потім звернути на північ по місцевій дорозі; з Газіантепа (Gaziantep) дорога займає близько 2 годин. Вказівники «Hierapolis-Kastabala Antik Kenti» з'являються приблизно за 5 кілометрів до місця.

Без машини можна дістатися міжміським автобусом до автовокзалу Османіє, звідти — на таксі (близько 20–25 хвилин) або місцевим мінібасом з району Бахче. Громадського транспорту безпосередньо до руїн немає, тому зручніше заздалегідь домовитися з водієм про час зворотної поїздки. Найближчий аеропорт — в Адані (Adana Şakirpaşa), звідти година їзди на машині; можливо також прилетіти в Хатай (Hatay Havalimanı) і за півтори години доїхати до Кастабали через долину Аманського хребта. Любителям повільних подорожей підійде нічний поїзд зі Стамбула до Адани з пересадкою на місцеві автобуси.

Поради мандрівникові

Найкращий час для відвідування Кастабали — березень–травень і жовтень–листопад, коли зелена рівнина Чукурова контрастує з сірим вапняком руїн, а температура комфортна для підйому до фортеці. Літо тут спекотне і сухе, температура часто перевищує 35°C, без тіні та інфраструктури перебування стає важким. Взимку можливі короткі, але інтенсивні дощі, що розмивають сільські дороги.

Візьміть із собою воду (мінімум 1,5 літра на особу), зручне взуття з твердою підошвою — місцевість кам’яниста й нерівна, а також головний убір. На місці немає туалетів, кафе та сувенірних крамниць, тому обід краще планувати в Османії. Корисно завантажити офлайн-план парку: вказівників всередині майже немає, і багато об'єктів доводиться шукати самостійно.

Добре поєднувати візит до Кастабалу з іншими маловідомими пам'ятками регіону: замком Топраккале (Toprakkale Castle) за 25 кілометрів на захід, вірменською фортецею Yılankale та археологічним парком Karatepe-Aslantaş з неохеттськими рельєфами. Для любителів піших прогулянок цікавий підйом до скельної фортеці — він займає близько 30 хвилин і винагороджує чудовою панорамою.

Якщо плануєте глибоке вивчення античної Кілікії, заплануйте два-три дні на цей регіон: перший день — Кастабала і Каратепе, другий — Аданський археологічний музей і Мопсуестія, третій — Іссос (поле битви Олександра Македонського) і хеттські рельєфи біля Каферхююка. По дорозі обов'язково спробуйте місцеві делікатеси — kebab Adana, kömbe і солодкий гранатовий сік. Готелів безпосередньо біля руїн немає; ночувати краще в Османії або Адані, де вибір готелів ширший і ціни помірні.

Фотографів приваблює особлива «золота година» в Кастабалі: рано вранці колони забарвлюються в тепле бурштинове світло, а ввечері скеля з фортецею відкидає довгу тінь на долину. Для зйомки з дрона потрібен офіційний дозвіл від Міністерства культури — без нього використання коптера на археологічній території заборонено. Якщо вас цікавлять забуті сторінки історії Малої Азії, Кастабала (Castabala) з її колонадою та фортецею — одне з найатмосферніших місць Східної Туреччини.

Для нас важливий Ваш комфорт, для того щоб прокласти маршрут, натисніть на потрібний маркер
Зустріч за хвилин до початку
Вчера 17:48

Також за темою

Cyaneae (Кіанеї) — місто саркофагів Лікії поблизу Демре
Cyaneae (Кіанеї) — місто саркофагів Лікії поблизу Демре
Вчера 17:48
Güvenpark у Кизлаї — пам’ятник Безпеці та серце Анкари
Güvenpark у Кизлаї — пам’ятник Безпеці та серце Анкари
Вчера 17:48
Стара мечеть (Мерсін) — історія та архітектура Eski Cami
Стара мечеть (Мерсін) — історія та архітектура Eski Cami
Вчера 17:48
Багаран — стародавня столиця Вірменії в провінції Карс
Багаран — стародавня столиця Вірменії в провінції Карс
Вчера 17:48
Часто задавані питання — Кастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії Відповіді на поширені запитання про Кастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії. Інформація про роботу, можливості та використання сервісу.
Кастабала (Castabala, Kastabala) — стародавнє місто Кілікії в провінції Османіє на південному сході Туреччини, відоме насамперед як центр екстатичного культу богині Артеміди-Перасії. На відміну від популярних туристичних об'єктів на кшталт Ефесу чи Пергамону, Кастабала залишається маловідвідуваною: тут майже немає організованої туристичної інфраструктури, зате збереглася рідкісна атмосфера «загубленого міста». Відвідувачі можуть блукати серед 17 вцілілих римських колон, підніматися до вірменської фортеці та оглядати руїни візантійських церков практично на самоті.
Археологічний парк Кастабала фактично безкоштовний і працює цілодобово. Офіційного касового пункту немає. Саме це робить це місце особливо привабливим: ніяких черг за квитками, ніяких обмежень за часом. Проте Міністерство культури Туреччини включило Кастабалу до програми фінансування об'єктів «Національного значення», тож статус і умови доступу теоретично можуть змінитися — перед поїздкою рекомендується уточнити актуальну інформацію.
Артеміда-Перасія — місцева форма богині, яку шанували в Кастабалі щонайменше з елліністичної епохи. Вона поєднувала риси грецької Артеміди та малоазійської Кібели й вважалася покровителькою міста. Згідно зі Страбоном (Географія, XII.2.7), жриці цієї богині здійснювали ритуал ходіння босоніж по розпеченому вугіллю і не отримували опіків. Цей екстатичний обряд виділяв Кастабалу серед інших культових центрів Середземномор'я і приваблював паломників з усієї Кілікії.
Більшість знахідок із Кастабали — теракотові статуетки, монети, фрагменти мозаїк, двомовні написи грецькою та арамейською мовами — експонуються в Археологічному музеї Адани (Adana Arkeoloji Müzesi). Цей музей є одним із найбільших археологічних зібрань регіону і обов'язковий для відвідування у поєднанні з поїздкою до руїн. Деякі фрагменти мозаїк залишені in situ безпосередньо на місці розкопок північної базиліки.
Стан збереження об’єктів є неоднаковим. Найкраще виглядає колонадна вулиця: 17 коринфських колон з місцевого вапняку стоять уздовж 300-метрової траси головної вулиці II–III століть н. е. Вірменська фортеця на скелі зберегла стіни, цистерни, фрагменти каплиці із залишками фресок та аркаду. Руїни двох ранньохристиянських базилік V–VI століть частково розчищені. Театр і терми перебувають у значно гіршому стані: видно окремі ряди сидінь і фундаменти. Некрополь із прикрашеними рельєфами саркофагами розташований за межами міських стін.
Біля руїн немає жодної туристичної інфраструктури: ні кафе, ні туалетів, ні сувенірних крамниць, ні офіційних парковок. Це слід враховувати під час підготовки до поїздки. Пообідати та скористатися міською інфраструктурою краще в Османіє, яке знаходиться приблизно за 12 км на південь. Найближчі об'єкти побутового обслуговування — у селі Бахче-Кесмебурун поруч із в'їздом до парку, але їхній вибір мінімальний.
Використання дрона на території археологічної пам'ятки в Туреччині вимагає офіційного дозволу від Міністерства культури та туризму. Без такого дозволу польоти дрона на території Кастабали заборонені. Процедура отримання дозволу займає час і вимагає завчасного подання заявки. Фотографам, які бажають зробити повітряні знімки, рекомендується заздалегідь уточнити чинний порядок отримання дозволів на сайті T.C. Kültür ve Turizm Bakanlığı.
Нижня частина парку з колонадою та базиліками цілком доступна для дітей шкільного віку: маршрут пролягає відносно рівною місцевістю. Підйом до скельної фортеці — складніший: стежка займає 25–35 хвилин по кам’янистому схилу з перепадом висоти близько 100 метрів. Дітям дошкільного віку ця ділянка може бути важкою і вимагатиме супроводу дорослих. Відсутність кафе та туалетів також варто враховувати при плануванні сімейного візиту — беріть запаси води та їжі з розрахунком на всю поїздку.
Фортеця на вапняковому скелястому виступі висотою близько 100 метрів була перебудована кілікійськими вірменами у XII–XIII століттях на основі більш ранніх римсько-візантійських укріплень. Вона згадується в хроніках як один із східних аванпостів Кілікійського вірменського царства, а Левон II (Leo II) використовував її як прикордонний форпост. Кладка виконана в техніці rusticated bossage — з грубою зовнішньою фактурою і щільно припасованими каменями, характерною для вірменської військової архітектури того періоду. Після XIV століття фортеця перестала використовуватися і поступово зруйнувалася.
Цей регіон багатий на маловідомі археологічні об’єкти. За 25 км на захід розташований замок Топракале (Toprakkale Castle) — добре збережена середньовічна фортеця. Неподалік розташована вірменська фортеця Yılankale. На особливу увагу заслуговує Karatepe-Aslantaş — національний парк з неохеттськими рельєфами VIII століття до н. е. та двомовними написами. В Адані обов'язково варто відвідати Adana Arkeoloji Müzesi. Якщо є бажання глибше вивчити Кілікію, до маршруту можна додати місце битви при Іссі (Олександр Македонський) та хеттські рельєфи біля Caferhöyük.
Найдавніші сліди поселення на цьому місці датуються лувійським та неохетським періодами — IX–VIII століття до н. е. Про це свідчать ієрогліфічні написи та базальтові рельєфи, знайдені в околицях. У 1990-х роках під час розкопок колонадної вулиці було виявлено плиту, що використовувалася повторно, з двомовним фінікійсько-лувійським написом, що додатково підтверджує таке раннє заселення. Грецька назва «Гієраполіс-Кастабала» (Hierapolis Castabala — «священне місто») закріпилася в елліністичний період, коли місто стало столицею невеликого самостійного царства.
На місці немає ані офіційних гідів, ані пунктів прокату аудіогідів. Вказівників усередині парку також дуже мало, тому багато об’єктів доводиться шукати самостійно. Перед поїздкою рекомендується завантажити офлайн-план території та ознайомитися зі схемою розташування об'єктів. Якщо вас цікавить професійний супровід, екскурсовода краще заздалегідь знайти через туристичні агентства Адани або Османії — фахівців з античної Кілікії небагато, але вони є.
Керівництво користувача — Кастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії Керівництво користувача Кастабала (Castabala) — античне місто та святилище Перасії в Османії з описом основних функцій, можливостей і принципів використання.
Плануйте візит на березень–травень або жовтень–листопад. У ці місяці температура є комфортною для двогодинної прогулянки відкритою територією та підйому до фортеці, а зелена рівнина Чукурова створює мальовничий контраст із сірим вапняком руїн. Влітку температура регулярно перевищує 35°C, а тіні та води на місці немає. Взимку сільські дороги можуть розмиватися дощами. Для фотографів: рано вранці колони забарвлюються в тепле бурштинове світло, ввечері скеля з фортецею відкидає довгу тінь на долину.
Найзручніший варіант — автомобіль. З Адани (Adana) їхати трасою O-52/D400 на схід приблизно 90 км (близько 1 години 15 хвилин), потім повернути на північ по місцевій дорозі в бік села Bahçe-Kesmeburun. Вказівники «Hierapolis-Kastabala Antik Kenti» з'являються приблизно за 5 км до місця. З Газіантепа дорога займе близько 2 годин. Без машини: доїхати автобусом до автовокзалу Osmaniye, звідти на таксі (20–25 хвилин). Найближчий аеропорт — Adana Şakirpaşa (1 година їзди). Домовтеся з водієм таксі про час зворотного від'їзду заздалегідь — громадського транспорту до руїн немає.
На місці немає води, їжі, туалетів та сувенірів. Візьміть щонайменше 1,5 літра води на особу, перекус, головний убір та сонцезахисний крем. Взуття має бути закритим, із твердою неслизькою підошвою — територія кам’яниста та нерівна, стежка до фортеці вимагає впевненої ходи. Завантажте офлайн-карту або план парку: вказівників всередині практично немає. Якщо плануєте професійну фото- або відеозйомку з дрона, заздалегідь оформіть дозвіл у Міністерстві культури Туреччини.
Колонада — головна візитна картка Кастабали та логічний початковий пункт маршруту. Уздовж 300-метрової вулиці стоять 17 коринфських колон із теплого медового вапняку, збудованих у II–III століттях н. е. Огляньте капітелі з акантовим листям, кріплення для бронзових статуй і сліди повторного використання у візантійську епоху. Від колонади зручно орієнтуватися на інші об'єкти нижнього міста: руїни базилік розташовані неподалік, театр і терми — трохи далі у напрямку до схилу.
Стежка до вірменської фортеці починається з південного схилу скелі, і проходження її в один бік займає 25–35 хвилин. Підйом нескладний, але вимагає стійкого взуття. На вершині огляньте цистерни для дощової води, залишки каплиці з фрагментами фресок, аркаду критого ходу та вежі з кладкою в техніці rusticated bossage. З вершини відкривається панорама на рівнину Чукурова та гори Amanus (Nur Dağları). Заплануйте на підйом, огляд та спуск не менше 1–1,5 години з урахуванням перепочинків.
Після повернення з фортеці пройдіть до руїн двох ранньохристиянських базилік V–VI століть: у північній збереглися фрагменти мозаїчних підлог in situ та написи з іменами місцевих єпископів. Театр місткістю близько 2000 глядачів вбудований у природний схил — збереглися кілька рядів сидінь і фрагмент сцени. За межами стін міста простягається некрополь із саркофагами, прикрашеними рельєфами з гірляндами та грецькими епітафіями. На огляд усього нижнього міста розраховуйте 40–60 хвилин.
Біля руїн немає готелів та ресторанів. Після огляду Кастабали повертайтеся до Османіє (близько 12 км на південь) або до Адани (близько 90 км): там є широкий вибір готелів та ресторанів із помірними цінами. По дорозі спробуйте регіональні делікатеси: kebab Adana, kömbe та свіжовичавлений гранатовий сік. Якщо плануєте багатоденний маршрут по Кілікії, наступним пунктом логічно включити Karatepe-Aslantaş та Adana Arkeoloji Müzesi, де зберігаються знахідки з Кастабали.