Медресе Буруджіє — вишуканий портал сельджуцької науки в Сівасі
Коли виходиш на міську площу Kent Meydanı в Сівасі й піднімаєш погляд, портал Медресе Буруджіє буквально зупиняє: мукарнаси над входом нависають суцільним кам'яним мереживом, геометричні зірки та рельєфні спіралі покривають кожен сантиметр обрамлення. Це не прикраса — це математика, що застигла в камені. Медресе Буруджіє було побудовано в 1271 році за часів сельджуцького султана Гіяседдіна Кейхюсрева III на замовлення Музаффера Буруджерді — вченого з перського міста Борудж поблизу Хамадана, який приїхав до Сіваса викладати фізику, хімію та астрономію. Сьогодні медресе працює як центр релігійної та культурної освіти, і тут, як і раніше, навчають каліграфії, ебру та грі на ньому, а в усипальниці щодня читають Коран. Серед усіх медресе Анатолії це — зразково симетричне, зразково сельджуцьке.
Історія та походження Медресе Буруджіє
1271 рік. Румський сельджуцький султанат переживає важкі часи: монгольський тиск наростає, центральна влада слабшає. Але в Сівасі ще будують. Музаффер ібн Ібадулла аль-Муфаддаль аль-Буруджирді — так звучить повне ім'я замовника, вибите в написному поясі усипальниці, — приїхав із Борудж (перс. Borujerd) поблизу Хамадана на заході Ірану. Це був вчений, обізнаний із традицією перських медресе, і він хотів створити в Сівасі місце, де б викладалися «позитивні науки» — фізика, хімія, астрономія, те, що ми зараз назвали б природничим факультетом.
Медресе зведено в 670 році хіджри (1271 р. н. е.) в епоху правління Гіяседдіна Кейхюсрева III (1265–1284). Розташування в кварталі Eskikale, на міській площі, поруч із двома іншими великими медресе — Çifte Minareli та Şifaiye, — свідчить про те, що цей район був культурним центром середньовічного Сіваса. Три медресе стоять на відстані кількох сотень метрів одне від одного: очевидно, що вся вулиця функціонувала як своєрідне академічне містечко.
Ім'я архітектора не збереглося. Однак будівля чітко слідує традиції середньоазіатських тюркських медресе: чотири айвани навколо відкритого двору, симетричний план, близький до квадрата. Це не випадково: сельджуки прийшли з Середньої Азії і принесли з собою ту планувальну схему, яка пізніше поширилася по всьому мусульманському світу.
Після скасування в 1920-х роках системи медресе будівля спорожніла і почала руйнуватися — мезонін був повністю втрачений. З 1956 по 1968 рік проводилася масштабна реставрація: спочатку під керівництвом Міністерства освіти, потім — Міністерства культури, яке взяло медресе під опіку в 1957 році. Мезонін відновили. У 2005 році пройшли додаткові ремонтні роботи: зміцнили підлоги, полагодили дренажну систему, покрили куполи свинцем, відновили кам'яну бруківку. Сьогодні будівля належить Генеральній дирекції вакуфів і передана муфтіяту Сіваса у 2015 році. Медресе подано на розгляд ЮНЕСКО як кандидат до об'єктів Всесвітньої спадщини — заявка включена до попереднього списку 15 квітня 2014 року.
Архітектура та що подивитися
Фахівці з архітектурної історії називають Медресе Буруджіє «одним із найкращих зразків сельджуцького зодчества в Анатолії з найбільш гармонійними та довершеними архітектурними елементами й орнаментом». Це не риторика: будівля дійсно виділяється серед сиваських медресе строгістю пропорцій і ретельністю оздоблення.
Головний портал і мукарнаси
Головний вхід — західний, з вулиці. Портальний айван прикрашений мукарнасами, які нагадують складне мереживо: геометричні фігури, вписані одна в одну з математичною точністю. Розміри айвану — 6,50 на 7,80 метра. По боках від воріт — два вікна з мукарнасними нішами і два кутових гранованих пілона. Портальний айван з усіх боків оточений написами-інскрипціями.
Відкритий двір і аркади
За порталом — відкритий двір з аркадами шириною близько 1,10 метра по двох сторонах. Стрілчасті арки галерей спираються на круглі колони висотою 270 см і діаметром близько 45 см. Частина капітелей — коринфські, частина несе візантійські монограми: все це «сполії», тобто камені, вилучені з більш ранніх споруд. Це детектив у камені — фрагменти кількох епох в одній аркаді.
Вісім навчальних келій
Навколо двору розташовані вісім худжр — житлових і навчальних келій для студентів. Кожна відкривається у двір дверима, але вікон не має. Келії за вузькою аркадою перекриті циліндричними склепіннями. У келіях по боках від головного порталу — сходи на дах, що ведуть до мезонінних кімнат з вікнами.
Усипальниця та кахлі
Ліворуч від головного порталу — усипальниця замовника та його дітей. Спочатку всі стіни усипальниці були вкриті багатими шестикутними кахлями синього та чорного кольору; сьогодні частина плитки збереглася. По верхньому краю стін усипальниці проходить написний пояс з повним ім'ям засновника — під рядами кахляних мукарнасів. Щодня тут читають Коран, і звук розноситься по всій будівлі через акустичну систему: відвідувачі чують читання, не заходячи в усипальницю.
Бібліотека та культурні програми
З вакфіє (установчого документа) відомо, що в медресе спочатку була бібліотека. Сьогодні в будівлі працюють два читальні зали, майстерні каліграфії, ебру (живопис на воді), теджвіда (мелодійне читання Корану), арабської та турецької мови, а також курси з тафсіру, хадисів та гри на ній. Відвідувачам пропонують чай безкоштовно — добра традиція анатолійської гостинності.
Цікаві факти та легенди
- Стіни Медресе Буруджі мають товщину від 115 до 150 сантиметрів залежно від розташування: це не просто будівельний прийом, а пряма спадщина традиції середньоазіатських медресе, де товсті стіни захищали від літньої спеки та зимової холоднечі.
- Частина капітелей колон в аркадах двору — коринфські, явно привезені з більш давніх руїн. Інші мають візантійські монограми. Таким чином, в одному медресе сусідять відразу три архітектурні епохи: античність, Візантія та сельджуцький іслам.
- У усипальниці замовника щодня змінюються читці Корану — кожен день новий релігійний служитель. Звук передається на всю будівлю через динаміки, і відвідувачі медресе чують читання, де б не знаходилися. Для немусульманських туристів це незвичайний і незабутній досвід.
- Медресе включено до попереднього списку ЮНЕСКО з 2014 року — разом із Çifte Minareli та Şifaiye як комплекс «культурного кварталу» Сіваса. Якщо номінація пройде, весь історичний центр міста отримає охоронний статус.
- Серед медресе Анатолії Буруджіє виділяється найбільш правильною симетрією плану. Фахівці пояснюють це тим, що замовник — вчений-природник з Ірану — навмисно відтворював ідеальну схему середньоазіатського медресе з чотирма айванами, а не адаптував її до місцевих умов.
Як дістатися
Медресе Буруджіє розташоване на площі Kent Meydanı у кварталі Eskikale центрального району Сіваса. Найближчий аеропорт — Sivas Nuri Demirağ (VAS), що приймає рейси зі Стамбула (IST і SAW) та Анкари. Час перельоту зі Стамбула — близько 1 год 20 хв. Від аеропорту до центру Сіваса — таксі або міський автобус, близько 15–20 хвилин.
З Анкари можна дістатися поїздом: вокзал Ankara Gar — Sivas, час у дорозі близько 5–6 годин на звичайному поїзді TCDD. Автобусні компанії (Metro, Kamil Koç та інші) щодня виконують рейси з Анкари та Стамбула до Сіваса. У самому Сівасі всі три історичні медресе — Буруджіє, Çifte Minareli та Şifaiye — розташовані на одній площі Kent Meydanı в пішохідній доступності одне від одного: обійти всі три можна за один день.
Поради мандрівникові
Медресе Буруджіє працює щодня, вхід безкоштовний. Співробітники запропонують вам чай — не відмовляйтеся: це частина традиції гостинності. Усередині слід дотримуватися тиші, особливо під час читання Корану в усипальниці.
Найкращий час для фотографування фасаду — перша половина дня, коли сонце світить прямо в портал, а мукарнаси відкидають глибокі тіні. Вечірнє освітлення тепле, але втрачає рельєф. Плануйте на Медресе Буруджі не менше 45–60 хвилин, а якщо хочете оглянути всі три медресе кварталу — півдня. У самому Сівасі є кілька хороших готелів у центрі; місто невелике і зручне для самостійної подорожі.
Поєднайте відвідування з Çifte Minareli Medrese (Двомінаретне медресе — найфотогенічніший об’єкт міста) та Şifaiye Medresesi (медресе-лікарня XIII ст.) — всі три розташовані за сто метрів одне від одного. У двох кварталах знаходиться й Велика мечеть Улу Джамі XII століття. Для любителів сельджуцької архітектури Сівас — обов'язкова зупинка на шляху між Анкарою та Ерзурумом. Приїжджайте навесні (квітень–травень) або ранньою осінню (вересень–жовтень): літо тут спекотне і сухе, зима сувора. Саме в м'яке міжсезоння портал Медресе Буруджіє сприймається найкраще — кожен візерунок мукарнасів у ніжному анатолійському світлі виглядає як окремий шедевр прикладного мистецтва.