Пагорб Айасулук — місце, де Ефес зустрів Середньовіччя
Коли прибережний Ефес почав задихатися від замулювання гавані та малярії, мешканці покинули величне мармурове місто і піднялися на цей пагорб. Пагорб Айасулук (Ayasuluk Tepesi) — стародавній хююк поруч із Сельчуком, — прийняв ефесян, став столицею бейліку Айдиноглу і зберігає на своїх схилах шари історії від бронзової доби до османських часів. Сьогодні тут стоять руїни Базиліки Святого Іоанна, побудованої Юстиніаном у VI столітті, і сельджуксько-османська фортеця, а весь комплекс входить до об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Ефес». Пагорб Аясулук та Ефес розділені кількома кілометрами, але пов'язані нерозривно: перший — це матриця, з якої виріс другий, і притулок, до якого він повернувся наприкінці своєї історії. Для мандрівника це місце дає зовсім інший погляд на Ефес — не через мармур Бібліотеки Цельса, а через камені середньовічної фортеці над долиною, де раніше було море.
Історія та походження пагорба Аясулук
Найдавніші сліди проживання на пагорбі Айасулук датуються пізнім халколітом і ранньою бронзовою добою. У той час морський берег доходив до західного схилу пагорба — це пояснює, чому тут виникло укріплене поселення: пагорб був природним сторожовим постом над зручною бухтою. У період пізньої бронзової доби тут з'явилися толосні гробниці та укріплення; знахідки включають мікенську кераміку та печатки. Більшість дослідників схильні ототожнювати це поселення з Апасою — столицею царства Арцава, згаданого в хеттських джерелах.
Починаючи з рубежу тисячоліть і аж до елліністичної епохи саме на Айасулуку та в його околицях зосереджувався ранній Ефес — до того, як полководець Лісімах у III столітті до н. е. переніс місто на нове, більш монументальне місце біля підніжжя пагорбів Панаїр і Бюльбюль. Відтоді пагорб Айасулук втратив міське значення, але зберіг релігійне: за переказами, саме тут був похований Іоанн Богослов.
У V столітті н. е. над передбачуваною гробницею апостола було зведено невелику базилікальну церкву. У VI столітті її пошкодили землетруси, і імператриця Феодора у зв'язку з хворобою написала чоловікові з проханням відновити святиню. Юстиніан I відгукнувся на прохання: у 535/536 році почали будувати нову грандіозну купольну базиліку хрестоподібного плану — у тому ж стилі, що й Церква Святих Апостолів у Константинополі. Сучасники називали її одним із чудес середньовічного світу; будувалася вона паралельно з Айя-Софією та Базилікою Сант-Аполлінаре-Нуово в Равенні.
У VII столітті, після початку арабо-візантійських воєн і масового переселення ефесян із заболоченого узбережжя на пагорб, Айасулук знову став головним поселенням. Для захисту базиліки були зведені фортечні стіни. У 1304 році пагорб захопила сельджуцька династія, яка перетворила базиліку на мечеть. У 1402 році війська Тамерлана зруйнували більшу частину споруд. Згодом фортецю було відновлено як сельджуцькими, так і османськими правителями. У 1920–1922 роках пагорб перебував під грецькою окупацією під час греко-турецької війни. Грецький археолог Г.А. Сотіріу відкрив поховання Іоанна Апостола і знайшов його порожнім: мощі були перенесені до Константинополя ще в VI столітті.
Архітектура та що подивитися
Пагорб Айасулук входить до єдиного туристичного комплексу Сельчука і продається за комбінованим квитком разом із Базилікою Святого Іоанна. Фортеця та руїни базиліки — головні об’єкти для огляду.
Базиліка Святого Іоанна Богослова
Базиліка, побудована Юстиніаном у VI столітті, була одним із найбільших християнських храмів свого часу. Її план — купольна хрестоподібна базиліка — був безпосередньо натхненний Церквою Святих Апостолів у Константинополі. Нинішні руїни — фрагменти колонад, арок, цегляної кладки — дають лише слабке уявлення про колишній масштаб. Кілька колон і порталів відновлено в ході реставрації, профінансованої американськими релігійними фондами після 1923 року. Гробниця Іоанна Апостола позначена в центральному нефі — чотири масивні колони колись підтримували купол над цим місцем.
Фортеця Айасулук
Сельджуксько-османська фортеця зведена з бутового каменю та сполій — перероблених античних і візантійських будівельних блоків. Зовнішня стіна укріплена 15 вежами; у внутрішній цитаделі два входи — західний і східний. Західні ворота захищені виступаючими стінами. Усередині фортеці збереглися п'ять цистерн для води; одна з них — переобладнана апсида (східна частина) юстиніанівської базиліки, перетворена на резервуар після сельджуцького завоювання.
Акведук і водопостачання
Для постачання води на пагорб було побудовано гілку акведука довжиною близько 650 метрів, імовірно ще за часів Юстиніана. Джерела води знаходилися між Белеві та Сельчуком, у місцевості Pranğa. Фрагменти акведука збереглися й сьогодні досягають місцями 15 метрів висоти.
Ворота переслідування та İsa Bey Camii
Біля підніжжя пагорба стоїть мечеть Isa Bey (İsa Bey Camii, 1375 рік), зведена Фахреддіном Ісою-беєм з роду Айдиноглу — у період, коли Айасулук був столицею бейліка. Різьблення воріт мечеті перегукується з декором фортечного павільйону на пагорбі — судячи з усього, вони будувалися одночасно тими самими майстрами.
Цікаві факти та легенди
- Грецька середньовічна назва пагорба — Theologos (Θεολόγος), тобто «Богослов» — дала початок нинішньому турецькому Ayasuluk через ланцюжок: Hagios Theológos → Agios Theologos → Ayasuluk.
- Базиліка Юстиніана будувалася паралельно зі знаменитою Айя-Софією в Константинополі та Базилікою Сант-Аполлінаре-Нуово в Равенні — у період однієї з найграндіозніших будівельних програм в історії Візантії.
- Грецький археолог Г.А. Сотіріу в 1920-х роках виявив, що поховання Іоанна Апостола порожнє: мощі були перенесені до Константинополя в VI столітті. Це відкриття не применшило паломницького значення місця — гробницю шанують і сьогодні.
- На пагорбі зафіксовано шість шарів поселення від раннього бронзового століття до пізньоантичного періоду. Це робить Айасулук одним із ключових місць для розуміння доефеської історії регіону.
Як дістатися
Пагорб Айасулук знаходиться в місті Сельчук, провінція Ізмір, приблизно за 3 км на північ від основних руїн Ефесу. Найближчий аеропорт — Ізмір Аднан Мендерес (ADB); від нього до Сельчука близько 70 км на поїзді İZBAN або автобусі (1–1,5 години). Потяги İZBAN зупиняються прямо в Сельчуку.
У самому Сельчуку до пагорба Айасулук можна дійти пішки від вокзалу (15–20 хвилин) або взяти таксі. Комплекс розташований у північній частині містечка, поруч із Базилікою Святого Іоанна та мечеттю Isa Bey. Квитки продаються біля входу; часто діє комбінований квиток з іншими об’єктами Сельчука.
Для мандрівників із Кушадаси — близько 20 км на долмуші. Автомобілісти можуть скористатися парковкою біля підніжжя пагорба.
Поради мандрівникові
Пагорб Айасулук логічно включати в програму разом з основними руїнами Ефесу та Археологічним музеєм Сельчука. Ідеальний порядок: вранці — Ефес (починаючи з верхніх воріт), після обіду — Айасулук і Базиліка Іоанна, до вечора — музей Сельчука. Такий маршрут дозволяє побачити всі епохи ефеської історії в хронологічному порядку.
На огляд комплексу Базиліки та фортеці плануйте 1,5–2 години. Підйом на пагорб нескладний, але вимагає зручного взуття — бруківка зі старих каменів нерівна. У спекотні місяці беріть воду: тіні мало, а липневе сонце на відкритих руїнах відчувається гостро.
Особлива цінність Айасулука — вид з вершини фортеці на долину, де раніше була морська затока, а тепер поля, і на далекий силует пагорба Бюльбюль над Ефесом. Саме з цього кута розумієш, як працювала вся географічна система: пагорб Айасулук як сторожовий форпост, Ефес як торгове місто біля води, і море, яке зрештою зрадило свого господаря — відступивши, залишивши порт без сенсу. Поєднайте пагорб Айасулук із селом Шириндже та руїнами храму Артеміди — і у вас вийде один із найкращих одноденних маршрутів Егейської Туреччини.