Музей археології Ушака — Скарб Каруна та лідійське золото

Археологічний музей Ушака: домівка поверненого скарбу Каруна

У невеликому егейському місті Ушак зберігається одна з найдраматичніших археологічних колекцій Туреччини — скарб Каруна, або Лідійський скарб. Це 363 предмети лідійської знаті VII століття до н. е., які були незаконно викопані в 1966 році, контрабандою вивезені до США і майже три десятиліття виставлялися в колекції Метрополітен-музею, поки розслідування турецького журналіста не повернуло їх додому. Сьогодні скарб експонується в Uşak Arkeoloji Müzesi — головному свідченні того, яким багатим був світ царя Креза і якою складною є доля археологічної спадщини у XX столітті.

Історія музею

Музей був відкритий 23 травня 1970 року і замислювався як регіональний центр зберігання знахідок із західної Анатолії — території, де колись процвітало Лідійське царство зі столицею в Сардісі. Колекція охоплює період від бронзової доби до римської епохи і включає матеріали з численних розкопок у провінції Ушак та сусідніх регіонах.

Своєю справжньою популярністю музей зобов'язаний Karun Hazinesi — скарбу, знайденому в 1966 році селянами в кургані неподалік від села Güre в провінції Ушак. Предмети з поховання знатної лідійської жінки були таємно вивезені та продані посередникам; через кілька років вони опинилися у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку. У 1984 році турецький журналіст Özgen Acar виявив їх у каталозі музею і підняв міжнародний скандал. Після багаторічних судових розглядів у 1993 році колекція була повернута до Туреччини і передана до Uşak Arkeoloji Müzesi.

Колекція та що подивитися

Karun Hazinesi (Лідійський скарб)

Головний зал музею присвячений 363 предметам Karun Hazinesi: золотим прикрасам, срібним посудинам, ритуальним предметам, фрагментам тканого одягу із золотим шиттям. Ці речі відносяться до VII століття до н. е., епохи розквіту Лідійського царства, і походять з декількох курганних поховань у районі Güre. За багатством і художнім рівнем ця колекція порівнянна з найкращими зразками стародавнього ювелірного мистецтва Малої Азії.

Історія повернення

Окремий експозиційний блок розповідає історію крадіжки, виявлення колекції в Метрополітен-музеї та судового процесу. Це рідкісний приклад, коли музей відкрито говорить про кримінальну долю своїх експонатів — і водночас дає урок про відповідальність колекціонерів та великих музейних інституцій.

Крадіжка 2006 року та брошка-гіпокамп

У 2006 році з'ясувалося, що два предмети з колекції — монета та золота брошка у формі гіпокампа (крилатого морського коника) — замінені підробками. У крадіжці зізнався сам директор музею Kazım Akbıyıkoğlu, який пояснив злочин ігровими боргами; він отримав 13 років ув'язнення. Брошку вдалося повернути до Туреччини в листопаді 2012 року; деякий час вона експонувалася в Анкарі, потім повернулася до Ушака.

Археологія регіону: Blaundus та інші пам'ятки

Крім Karun Hazinesi, у музеї представлені скульптури, глечики з носиками, кам'яні сокири, елліністичний скляний посуд, римський посуд і стели з античного міста Blaundus. Це дає уявлення про археологічне розмаїття провінції, яке є значно ширшим, ніж лише лідійська тематика.

Бронзовий та залізний віки

Розділ доісторичних знахідок включає кам'яні знаряддя, ранні бронзові вироби та кераміку. Хоча вони поступаються лідійському скарбу за ефектністю, без цих експонатів неможливо зрозуміти, на якому ґрунті виросла лідійська цивілізація.

Цікаві факти

  • Лідійське царство зі столицею в Сардісі вважається батьківщиною першої в світі регулярної карбованої монети — золотих електрових статерів VII століття до н. е.; саме звідси походить вираз «багатий, як Крез».
  • Повернення Karun Hazinesi з Метрополітен-музею в 1993 році стало одним із перших гучних прецедентів реституції археологічних цінностей — воно вплинуло на міжнародні правила обігу старожитностей.
  • Журналіст Özgen Acar, який викрив наявність скарбу в Нью-Йорку, отримав міжнародне визнання і став однією з ключових фігур у боротьбі з контрабандою культурних цінностей з Туреччини.
  • Крадіжка брошки-гіпокампа у 2006 році перетворилася на один із найгучніших скандалів в історії турецьких музеїв і призвела до серйозного перегляду системи охорони колекцій.
  • Античне місто Blaundus розташоване приблизно за 40 км від Ушака; знахідки звідти — окрема і менш розрекламована тема експозиції.

Як дістатися

Музей розташований у центрі міста Ушак, провінція Ушак, в Егейському регіоні. Найближчий аеропорт — Ушак (USQ), але рейсів звідти мало; частіше зручніше летіти в Ізмір (ADB) або Денізлі (DNZ) і доїхати автобусом або поїздом. З Ізміра прямий автобус їде близько 4–5 годин, з Денізлі — близько 2 годин.

У самому Ушаку від автовокзалу до центру — 10 хвилин на таксі або міським автобусом. Музей розташований у декількох хвилинах ходьби від центральної вулиці міста. GPS-координати: 38.6742° N, 29.4034° E.

Поради мандрівникові

На огляд Karun Hazinesi та супутніх експозицій закладайте близько двох годин. Головний зал вимагає уважного погляду: кожен предмет — окрема історія, а тексти етикеток детально пояснюють контекст знахідок та обставини повернення колекції.

Зручно поєднати візит із поїздкою до Сардис (близько 100 км на захід від Ушака) — столиці Лідійського царства, звідки походять багато матеріалів регіональної археології. Також цікаві стародавнє місто Блаундус і термальні джерела Гіераполіс у Памуккале, розташовані в сусідній провінції.

Фотографування золотих предметів зазвичай обмежене; уточнюйте правила на місці. Ціни та розклад краще перевіряти заздалегідь — музей не дуже великий, і режим роботи іноді змінюється. Для всіх, хто цікавиться не тільки археологією, але й долею культурних цінностей у XX столітті, Uşak Arkeoloji Müzesi — місце, що дарує рідкісне поєднання старовини та сучасної драми.

Для нас важливий Ваш комфорт, для того щоб прокласти маршрут, натисніть на потрібний маркер
Зустріч за хвилин до початку
Вчера 17:48
Часто задавані питання — Музей археології Ушака — Скарб Каруна та лідійське золото Відповіді на поширені запитання про Музей археології Ушака — Скарб Каруна та лідійське золото. Інформація про роботу, можливості та використання сервісу.
Karun Hazinesi, або Лідійський скарб, — це 363 предмети з поховань лідійської знаті VII століття до н. е.: золоті прикраси, срібні посудини, ритуальні предмети та фрагменти тканин із золотим вишиванням. Скарб був виявлений у 1966 році біля села Güre в провінції Uşak, незаконно вивезений до США і майже три десятиліття зберігався в колекції Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку. Після судових розглядів у 1993 році предмети були повернуті до Туреччини. За художнім рівнем колекція порівнянна з найкращими зразками ювелірного мистецтва стародавньої Малої Азії.
У 1966 році селяни знайшли предмети в кургані й таємно продали їх посередникам. Через кілька років артефакти потрапили до фондів Metropolitan Museum of Art. У 1984 році турецький журналіст Özgen Acar виявив їх у каталозі музею й спричинив міжнародний скандал. Після багаторічних судових розглядів колекція була повернута до Туреччини в 1993 році. Це стало одним із перших гучних прецедентів реституції археологічних цінностей і вплинуло на міжнародні правила обігу старожитностей.
У 2006 році з’ясувалося, що два предмети з колекції — монета та золота брошка у формі гіпокампа (крилатого морського коника) — були підмінені підробками. У крадіжці зізнався директор музею Казім Акбійікоглу, який пояснив злочин боргами за азартні ігри; він отримав 13 років ув’язнення. Брошку вдалося повернути до Туреччини в листопаді 2012 року. Цей скандал став одним із найгучніших в історії турецьких музеїв і призвів до серйозного перегляду систем охорони колекцій.
Так. У музеї представлена широка регіональна колекція: скульптури, глечики, кам’яні сокири, елліністичний скляний посуд, римська кераміка та стели з античного міста Блаундус. Є також розділ доісторичних знахідок — кам'яні знаряддя, ранні бронзові вироби та кераміка бронзового й залізного століть. Окремий експозиційний блок присвячений історії крадіжки та повернення скарбу — рідкісний випадок, коли музей відкрито розповідає про кримінальну долю своїх експонатів.
Блаундус — античне місто, розташоване приблизно за 40 км від Ушака. Знахідки з його розкопок складають окремий, менш відомий розділ експозиції: скульптури, стели та кераміка елліністичного та римського періодів. Для тих, хто цікавиться не лише лідійською тематикою, це цінне доповнення, що демонструє археологічне розмаїття всієї провінції.
Саме так вважається в історичній науці. Лідійське царство зі столицею в Сарді визнається батьківщиною першої в світі регулярної карбованої монети — золотих електрових статерів VII століття до н. е. Звідси походить вираз «багатий, як Крез» — на честь останнього лідійського царя Креза, чиє неймовірне багатство стало загальним поняттям. Uşak Arkeoloji Müzesi зберігає артефакти саме тієї епохи.
Фотографування золотих предметів колекції Karun Hazinesi зазвичай обмежено. Правила можуть змінюватися, тому рекомендується уточнювати їх безпосередньо біля входу. В інших залах обмеження, як правило, менш суворі, але краще уточнювати їх у персоналу на місці.
Найкращий час для відвідування — весна (квітень–травень) та осінь (вересень–жовтень). У ці сезони погода сприятлива для подорожей регіоном, менше туристів, а дороги в Ушаку та околицях вільні. Влітку можлива спека, що важливо враховувати, якщо ви плануєте поєднати відвідування музею з оглядом відкритих археологічних об'єктів — Сардис або Блаундус.
У 1984 році Özgen Acar — турецький журналіст, який спеціалізувався на розслідуваннях контрабанди культурних цінностей, — виявив предмети з колекції Karun Hazinesi в офіційному каталозі Metropolitan Museum of Art. Він публічно заявив про незаконне походження колекції та спричинив міжнародний скандал, що дало початок судовому процесу. Acar отримав міжнародне визнання і став однією з ключових фігур у боротьбі з вивезенням культурних цінностей з Туреччини.
Головна відмінність — наявність Karun Hazinesi та унікального експозиційного блоку, присвяченого історії крадіжки, судового процесу та реституції. Такий підхід, коли музей відкрито розповідає про кримінальну долю своїх експонатів, зустрічається вкрай рідко. Поєднання видатної стародавньої колекції та документальної історії її повернення робить музей цікавим не тільки для любителів археології, а й для тих, хто стежить за темою культурної спадщини та міжнародного права.
Логічні варіанти: Сардис (близько 100 км на захід від Ушака) — столиця Лідійського царства, звідки походить частина матеріалів регіональної археології; античне місто Блаундус (близько 40 км від Ушака); термальний курорт Ієраполіс у Памуккале в сусідній провінції Денізлі. Поїздку можна організувати як міні-маршрут по західній Анатолії з опорними пунктами в Ізмірі або Денізлі.
Керівництво користувача — Музей археології Ушака — Скарб Каруна та лідійське золото Керівництво користувача Музей археології Ушака — Скарб Каруна та лідійське золото з описом основних функцій, можливостей і принципів використання.
Найближчий аеропорт — Uşak Havalimanı (USQ), однак регулярних рейсів туди небагато. Зручніше летіти до Ізміра (ADB) або Денізлі (DNZ): з Ізміра прямий автобус до Ушака їде близько 4–5 годин, з Денізлі — близько 2 годин. Уточніть розклад автобусів заздалегідь — кілька рейсів на день відправляються з автовокзалів обох міст.
Від центрального автовокзалу Ушака до центру міста — близько 10 хвилин на таксі або міським автобусом. Археологічний музей Ушака розташований у декількох хвилинах ходьби від головної вулиці міста. GPS-координати: 38.6742° пн. ш., 29.4034° сх. д. — їх можна ввести в будь-який навігатор. Музей невеликий, знайти його не складно.
Перед поїздкою рекомендується перевірити актуальні години роботи та вартість квитків: музей невеликий, і графік роботи іноді змінюється. Також варто заздалегідь з’ясувати правила фотографування — зйомка золотих предметів із Karun Hazinesi зазвичай обмежена або заборонена. Цю інформацію можна дізнатися за телефоном або на сайті провінційного управління культури.
Головний зал із лідійським скарбом вимагає уважного, неспішного огляду. Кожен із 363 предметів — золоті прикраси, срібні посудини, ритуальні предмети — супроводжується докладними текстами про контекст знахідки та обставини повернення колекції. Рекомендується читати етикетки: вони суттєво збагачують враження від експонатів. На цей зал варто виділити не менше 45–60 хвилин.
Окремий розділ музею присвячений тому, як ці предмети були незаконно вивезені, виявлені в Metropolitan Museum of Art журналістом Özgen Acar і повернуті в 1993 році, а також скандалу з крадіжкою брошки у формі гіпокампа в 2006 році. Цей блок є унікальним для турецьких музеїв і особливо цікавий тим, хто стежить за темою культурної спадщини та міжнародного права.
Після головного залу варто оглянути інші розділи: античні матеріали з Блаундуса — скульптури, стели, кераміка; елліністичний скляний посуд та римські артефакти; доісторичний розділ із кам’яними знаряддями та ранніми бронзовими виробами. Ці експозиції дають уявлення про археологічне розмаїття провінції за кілька тисячоліть. В середньому на огляд усього музею йде близько 90 хвилин.
Якщо дозволяє час, Ушак зручно використовувати як базу для маршруту західною Анатолією. За 40 км розташоване античне місто Блаундус, за 100 км на захід — Сардис, столиця Лідійського царства. Памуккале з термальними джерелами Гіераполіса розташоване в сусідній провінції Денізлі. Поїздку можна організувати як 2–3-денний маршрут, що охоплює кілька ключових об'єктів регіону.