Шіракаван: руїни вірменської столиці Багратидів на березі Ахуряну
На правому березі річки Ахурян (турецькою Arpaçay), за кілька кілометрів від сучасного вірмено-турецького кордону, лежать руїни Ширакавана — стародавнього вірменського міста, яке в 890–929 роках було столицею Багратидського царства. Турецька назва місця — Yerazgavors; вона відповідає сучасному селу Çetindurak у районі Akyaka провінції Kars. Сьогодні від міста залишилися лише фундаменти фортеці та фрагменти церкви Surp Prkich (Святого Спасителя) — але історична значимість місця величезна: саме тут у 890 році католикос Геворг II коронував царя Смбата I, поклавши початок золотому віку вірменської державності.
Історія
Поселення виникло в VII столітті під назвою Yerazgavors; вірменський історик Себеос згадував його як «село в кантоні Ширак провінції Айрарат Великої Вірменії». У IX столітті цар Смбат I з династії Багратидів перетворив поселення на велике місто і в 890 році переніс сюди столицю царства, перейменувавши місце на Şirakavan. Незабаром тут же Смбат був коронований католикосом Геворгом II — ця подія зафіксована у вірменських хроніках як ключова дата відновлення вірменської державності після тривалого арабського панування.
Şirakavan залишався столицею до 929 року, коли цар Абас I переніс столицю до Карса (туди ж пізніше перемістився і центр влади, а потім і до більш знаменитого Ані). Однак місто не втратило свого значення: у Х–XI століттях тут тривало активне міське життя, діяли ремісничі майстерні, монетний двір, ринки.
У XI–XII століттях Ширакаван мав центральну фортецю, оточену потужними оборонними стінами. У 1064 році місто було зруйновано сельджуцькими військами султана Алп-Арслана — тією самою кампанією, що обернулася захопленням і руйнуванням Ані. Пізніше Ширакаван був частково відновлений вірменськими князями Закарянами, але колишнього значення вже не повернув. На початку XX століття це було вже просте село з населенням близько 1220 осіб; у 1920 році населення покинуло його, а в 1954 році церква Surp Prkich була частково зруйнована під час турецьких військових навчань. Будівництво греблі затопило частину археологічних зон, що залишилися.
Архітектура та що подивитися
Церква Сурп Пркіч (Святого Спасителя)
Головна пам'ятка Şirakavan — церква Surp Prkich, побудована в 880-х роках. Це була хрестово-купольна споруда з центральною апсидою, чотирма стовпами та куполом на парусах. Саме тут у 890 році був коронований Смбат I. До 1954 року частина стін і купола зберігалася; після військових навчань і подальшого руйнування від храму залишилися фрагменти фундаментів і нижніх частин стін. Збереглися старі фотографії Тороса Тораманяна 1908 року, за якими можна уявити первісний вигляд.
Фортеця та оборонні стіни
У XI–XII століттях Ширакаван мав центральну фортецю, оточену товстими оборонними стінами. Сьогодні від них залишилися кам'яні руїни, за якими можна простежити контури фортифікацій. Це типова для вірменської військової архітектури система: цитадель у центрі, зовнішні стіни по периметру, вежі на ключових напрямках.
Житлова забудова та господарські споруди
Археологічні сліди свідчать про щільну міську забудову, типову для вірменських міст IX–XI століть: кам’яні будинки, бруковані вулиці, водопровід. Більша частина цих слідів сьогодні малопомітна — майже все затоплено або приховано ґрунтом.
Контекст: пейзаж прикордонної зони
Саме місце є значущим завдяки своєму розташуванню — на правому березі Ахуряну, річки, по якій проходить сучасний кордон між Туреччиною та Вірменією. З території руїн видно протилежний вірменський бік; у ясні дні — гору Арагац і силует Ечміадзіна вдалині. Це створює особливий настрій: руїни дивляться прямо на сучасну Вірменію.
Цікаві факти
- У 890 році в Şirakavan відбулася коронація Смбата I — подія, що відновила вірменське царство після століть арабського панування. Цей акт вважається однією з ключових дат вірменської історії.
- Шіракаван був столицею всього 39 років (890–929), але за цей час заклав основу багратидського періоду, що дав пізніше Ані — «місто тисячі й однієї церкви».
- Вірменський історик Торос Тораманян у 1908 році зробив серію фотографій Сурп Пркіч — це головне візуальне джерело щодо архітектури церкви.
- Місто було зруйновано тією ж сельджуцькою кампанією Алп-Арслана в 1064 році, що й більш знамените Ані — два міста-брати загинули майже одночасно.
- У 1954 році турецькі військові навчання знищили залишки церкви Сурп Пркіч; пізніше будівництво греблі затопило частину археологічної зони.
Як дістатися
Şirakavan знаходиться біля села Çetindurak у районі Akyaka провінції Kars, на правому березі річки Akhuryan/Arpaçay. Від міста Kars — близько 35 км на південний схід, близько 45 хвилин на автомобілі. Найближчий аеропорт — Kars Harakani (KSY), 30 км. Координати: 40.7157°N, 43.7219°E.
Громадський транспорт до Çetindurak обмежений: поодинокі мінібуси з Kars або Akyaka. Найзручніше орендувати автомобіль або взяти таксі з Kars з поверненням; домовтеся про час.
Майте на увазі: місце знаходиться в прикордонній зоні з Вірменією. Для відвідування може знадобитися дозвіл від військових або жандармерії — уточніть у місцевої влади перед поїздкою. Дорога до самих руїн в основному ґрунтова.
Поради мандрівникові
Найкращий сезон — кінець весни, літо та рання осінь. Взимку район Карс покритий снігом і сильно промерзає. Це «дикий» пам'ятник без інфраструктури: ні табличок, ні огорожі, ні каси. Візьміть із собою воду, перекус, теплу куртку (на плато навіть влітку може бути прохолодно), зручне взуття.
Підходьте до відвідування з тактом: вірменська тема у Східній Анатолії чутлива, а перебування у прикордонній зоні вимагає додаткової обережності. Не робіть гучних заяв у присутності місцевих, не знімайте військові об'єкти та прикордонну інфраструктуру. Якщо поблизу з'являться жандарми, спокійно поясніть, що ви — турист, який оглядає археологічну пам'ятку.
Фотографування самих руїн і пейзажу дозволено. Найкращий час — ранок або ближче до заходу сонця: косе світло добре підкреслює фактуру каменю і загальну відкритість пейзажу. Логічно поєднати візит із поїздкою до Карса (фортеця, вірменська церква Дванадцяти апостолів, нині мечеть Kümbet Camii) та до Ані — найвідомішого вірменського міста-руїни цього регіону, що розташоване всього за 50 км. Разом Ані та Ширакаван дають цілісне уявлення про багратидську епоху та її трагічний фінал у XI столітті.