Мавзолей Сейїда Махмуда Хайрані в Акшехірі — суфій XIII століття

Türbe Seyyid Mahmud Hayrani: суфійський шейх і легенда про лева в Акшехірі

У невеликому анатолійському місті Акшехір, за годину їзди від Коньї, під дахом дерев'яної церемоніальної гробниці спочиває один із найшанованіших суфіїв сельджуцької Анатолії — Сейїд Махмуд Хайрані. Türbe XIII століття, відома також як «Mahmûd-ı Hayrânî Türbesi» або «Tomb of Seydi Mahmut», вже сім століть приваблює паломників і поціновувачів середньовічного мистецтва. Дерев'яна труна Сейїда Махмуда — шедевр сельджуцького різьблення, що нині зберігається в Етнографічному музеї Анкари — вважається одним із найкращих зразків ісламського дерев'яного мистецтва Анатолії.

Історія та особистість Сейїда Махмуда Хайрані

Сейїд Махмуд Хайрані (дати життя умовно — близько 1200–1268, за іншими даними помер у 1268 або 1273 році) — суфійський шейх, нащадок (seyyid) пророка Мухаммеда, проповідник і поет, що жив в епоху пізнього сельджуцького султанату Рума. Він був учнем великого шейха Evhadeddin Kirmani і наставником багатьох місцевих суфіїв. За переказами, Сейїд Махмуд зустрічався з Мевланою Джелаледдіном Румі та справив на нього вплив, хоча історичність цієї зустрічі заперечується.

Найвідоміша легенда про Сейїда Махмуда — розповідь про те, як він в'їхав до Акшехіра, осідлавши лева і тримаючи в руці змію замість батога. Ця сцена, що символізує духовну владу святого над дикими силами природи, стала канонічним образом анатолійського суфізму і багаторазово зображувалася в мініатюрах та народному живописі. Згідно з однією з версій легенди, побачивши це, місцевий шейх Nasreddin Hoca (теж з Akşehir) посміхнувся і сказав: «Я прийду до нього, осідлавши стіну» — і справді під'їхав верхи на огорожі. Ця пара легенд пов'язує двох найвідоміших персонажів Akşehir.

Сейїд Махмуд помер в Акшехірі і був похований у спеціально побудованій гробниці. Сучасна türbe сформувалася в XIII столітті і пережила кілька перебудов. Дерев'яний скриню (символічний саркофаг) виняткової роботи в 1934 році було перенесено до Етнографічного музею в Анкарі, де він знаходиться й досі; у самій гробниці встановлено копію. Türbe в нинішньому вигляді — реставрація XX століття.

Архітектура та що подивитися

Зовнішній вигляд türbe

Гробниця являє собою невелику кам'яну будівлю з пірамідальним дахом — типовий анатолійський сельджуцький кумбет (kümbet). Стіни складені з тесаного каменю, фасад прикрашений стриманим різьбленням. Перед входом — невеликий портик з двома колонами. Невисокий мінарет поруч — пізня прибудова, додана в османський період.

Інтер'єр і скриня

Внутрішній простір компактний: квадратна кімната перекрита куполом, у центрі — скриня (саркофаг), покрита зеленим сукном. Це копія — оригінал, виконаний з горіха в 1273 році місцевим майстром Hace Yusuf bin Ebu Bekir, зберігається в Анкарі. Оригінальний скриню — шедевр сельджуцького дерев'яного різьблення: вісім панелей з рослинним орнаментом, арабесками та каліграфічними написами (аяти Корану та епітафія), виконаними шрифтами kûfi та suls. За загальним визнанням фахівців, це один із найкращих зразків ісламського дерев'яного мистецтва XIII століття в Анатолії.

Різьблені двері та портал

Дерев'яні двері головного входу в türbe — також витвір сельджуцького різьблення, прикрашений рослинними та геометричними мотивами. Портал обрамлений кам'яним різьбленням зі сталактитовими мукарнами у верхній частині.

Навколишнє кладовище

Навколо türbe — невелике старовинне кладовище, де поховані послідовники та нащадки Сейїда Махмуда, а також місцеві шейхи пізніших епох. Деякі надгробки датуються XV–XVII століттями і самі по собі представляють інтерес як зразки османської різьбленої епіграфіки.

Цікаві факти

  • Легенда про Сейїда Махмуда, який в'їхав до Акшехіра на леві зі змією замість батога, — один із найпоширеніших сюжетів анатолійського суфійського фольклору, зустрічається в мініатюрах XV–XVII століть.
  • Оригінальний скриню Сейїда Махмуда, виготовлену 1273 року, зберігається в Етнографічному музеї Анкари і вважається одним із ключових експонатів сельджуцького мистецтва Туреччини.
  • У Акшехірі також знаходиться тюрбе Насреддіна Ходжі (XIII ст.) — знаменитого народного мудреця і героя притч; обидва пам'ятники зазвичай відвідують разом.
  • Ім'я Сейїд Махмуд носить і одна з найстаріших мечетей Акшехіра, розташована неподалік.
  • День пам'яті Сейїда Махмуда (Hayrani Yıldız Anma Günü) відзначається місцевою громадою на початку липня.

Як дістатися

Гробниця знаходиться в центрі Акшехіра, району провінції Конья. Акшехір розташований за 145 км на північний захід від Коньї по трасі D300. Доїхати найзручніше на автомобілі (близько 1 год 45 хв) або на міжміському автобусі з Коньї, Анкари (350 км, 4 години) чи Ізміра.

Акшехір — вузлове місто на головній залізничній лінії Конья — Афіонкарахісар — Стамбул; залізничний вокзал розташований у самому центрі міста, за 1,5 км від türbe. Найближчі аеропорти — Конья (KYA, 145 км) та Афіонкарахісар (AFY, 110 км).

У самому місті до гробниці легко дійти пішки з центру; також доступні долмуші та таксі. Поруч, у районі Sakahane, розташована гробниця Насреддіна Ходжі — обов'язковий пункт будь-якої поїздки до Акшехіра.

Поради мандрівникові

Türbe Seyyid Mahmud — діюче місце паломництва, і хоча це не мечеть у повному розумінні слова, під час відвідування бажано дотримуватися загальних правил пристойності: зняти взуття біля входу до гробниці, жінкам — покрити голову хусткою, одягнутися скромно. Усередині не можна шуміти та користуватися спалахом під час фотографування.

Вхід вільний. Найкращий час для візиту — ранкові години, коли мало людей і інтер'єр добре освітлений. Türbe зазвичай відкрита у світлу пору доби; іноді чергує доглядач, готовий розповісти про святого та історію місця.

Щоб побачити оригінальний скриню Сейїда Махмуда, окремо відвідайте Етнографічний музей в Анкарі (Etnografya Müzesi) — вона стоїть у постійній експозиції і вважається одним з головних її експонатів. У самому Акшехірі зосередьтеся на пішохідному маршруті: türbe Сейїда Махмуда, türbe Насреддіна Ходжі, Ulu Camii (XIII ст.), Taş Medrese та музей Акшехіра з багатою археологічною колекцією.

Акшехір також славиться черешнею — місцевий сорт «Наполеон» вважається одним з найкращих у Туреччині. У сезон (червень) місто проводить щорічний фестиваль Kiraz Festivali. Поєднання візиту до türbe з дегустацією свіжих фруктів на місцевому базарі — приємна складова поїздки.

Для нас важливий Ваш комфорт, для того щоб прокласти маршрут, натисніть на потрібний маркер
Зустріч за хвилин до початку
Вчера 17:48
Часто задавані питання — Мавзолей Сейїда Махмуда Хайрані в Акшехірі — суфій XIII століття Відповіді на поширені запитання про Мавзолей Сейїда Махмуда Хайрані в Акшехірі — суфій XIII століття. Інформація про роботу, можливості та використання сервісу.
Сейїд Махмуд Хайрані (близько 1200–1268/1273) — суфійський шейх, нащадок пророка Мухаммеда, проповідник і поет епохи Сельджуцького султанату Рума. Він був учнем шейха Евхаддіна Кірмані та наставником багатьох анатолійських суфіїв. За переказами, він зустрічався з Мевланою Джелаледдіном Румі. Вже сім століть його шанують як святого та духовного покровителя Акшехіра.
За найвідомішою легендою, Сейїд Махмуд в'їхав до Акшехіра, осідлавши лева і тримаючи в руці змію замість батога — символ духовної влади святого над дикими силами природи. Ця сцена неодноразово зображувалася в анатолійських мініатюрах XV–XVII століть. За однією з версій, побачивши це, Насреддін Ходжа відповів дотепним контрходом: під'їхав верхи на паркані. Так пов'язалися легенди двох найвідоміших персонажів Акшехіра.
Оригінальний сандюк (символічний саркофаг) 1273 року, виготовлений майстром Хасе Юсуфом бін Ебу Бекіром, у 1934 році було перевезено до Етнографічного музею Анкари (Etnografya Müzesi), де він і досі зберігається у постійній експозиції. Перевезення було пов’язане з державною політикою збереження пам’яток. У самій türbe сьогодні стоїть копія, покрита зеленим сукном.
Сандук з горіха — визнаний шедевр сельджуцького різьблення по дереву XIII століття. Вісім панелей прикрашені рослинним орнаментом, арабесками та каліграфічними написами (аяти Корану та епітафія), виконаними шрифтами kûfi та suls. Фахівці вважають його одним із найкращих зразків ісламського дерев'яного мистецтва Анатолії.
Ні, вхід до гробниці Сейїда Махмуда Хайрані безкоштовний. Гробниця є діючим місцем паломництва і відкрита для всіх бажаючих у світлу пору доби.
Фотографувати всередині можна, однак використання спалаху не вітається. Türbe — місце релігійного поклоніння, тому рекомендується поводитися тихо й шанобливо, фотографувати без спалаху та не заважати тим, хто молиться, або паломникам.
День пам'яті святого — Hayrani Yıldız Anma Günü — відзначається місцевою громадою на початку липня. У цей час біля türbe збирається особливо багато людей, проводяться молитви та пам'ятні заходи. Якщо ви хочете уникнути натовпу, краще приїхати в інший час.
У декількох хвилинах ходьби від türbe Seyyid Mahmud розташовані: гробниця Насреддіна Ходжі (XIII ст.) у районі Сакахане — народного мудреця та героя притч; Ulu Camii (XIII ст.); Taş Medrese — середньовічне медресе; а також міський музей Akşehir з археологічною колекцією. Всі ці об'єкти легко обійти пішки за один день.
Тюрбе — невелика кам’яна споруда з пірамідальним дахом у формі типового анатолійського сельджуцького кюмбета (kümbet). Стіни з тесаного каменю, фасад зі стриманим різьбленням, портик із двома колонами біля входу. Портал прикрашений кам'яними мукарнами. Невеликий мінарет поруч — пізня османська прибудова.
Так, старовинне кладовище навколо гробниці саме по собі представляє історичний інтерес. Тут поховані послідовники та нащадки Сейїда Махмуда, а також місцеві шейхи пізніших епох. Частина надгробків датується XV–XVII століттями і є зразками османської різьбленої епіграфіки.
Так, Акшехір славиться черешнею — місцевий сорт «Наполеон» вважається одним із найкращих у Туреччині. У червні в місті проходить щорічний фестиваль Kiraz Festivali. Поєднати відвідування türbe з прогулянкою місцевим базаром і дегустацією свіжих фруктів — приємне доповнення до культурної програми.
Керівництво користувача — Мавзолей Сейїда Махмуда Хайрані в Акшехірі — суфій XIII століття Керівництво користувача Мавзолей Сейїда Махмуда Хайрані в Акшехірі — суфій XIII століття з описом основних функцій, можливостей і принципів використання.
Акшехір розташований за 145 км на північний захід від Коньї вздовж траси D300. На автомобілі з Коньї — приблизно 1 год 45 хв, з Анкари — приблизно 4 години (350 км). Зручно дістатися міжміським автобусом з Коньї, Анкари або Ізміра. Акшехір розташований на залізничній магістралі Конья — Афіонкарахісар — Стамбул: вокзал знаходиться в центрі, за 1,5 км від türbe. Найближчі аеропорти — Конья (KYA) та Афіонкарахісар (AFY).
Найкращий сезон — весна (квітень–травень) та осінь (вересень–жовтень): комфортна температура, мало туристів. У межах Акшехіра до türbe легко дійти пішки; у червні можна поєднати візит із фестивалем черешні Kiraz Festivali. Приходьте вранці: у цей час мало людей, а природне світло в інтер'єрі найбільш виграшне. Уникайте початку липня, якщо хочете оглянути все спокійно — у дні Hayrani Yıldız Anma Günü біля гробниці багатолюдно.
Тюрбе — діюче місце релігійного поклоніння, тому дотримуйтесь кількох простих правил: зніміть взуття перед входом до гробниці, одягніться скромно (плечі та коліна мають бути закриті), жінкам рекомендується взяти з собою хустку для голови. Вхід безкоштовний, квитки не потрібні. Усередині розмовляйте тихо і не використовуйте спалах під час фотографування.
Усередині зверніть увагу на скриню в центрі зали, оббиту зеленим сукном, — це копія твору 1273 року. Огляньте дерев’яні двері головного входу з рослинно-геометричним різьбленням та портал із кам’яними мукарнами. Іноді в türbe чергує доглядач — не пропустіть нагоду розпитати його про історію святого та легенди цього місця. Прогуляйтеся навколишнім кладовищем з надгробками XV–XVII століть.
Від türbe Seyyid Mahmud пройдіть пішки до türbe Nasreddin Hoca в районі Sakahane — обидві гробниці зазвичай відвідують разом, оскільки їхні легенди тісно пов’язані між собою. Далі — Ulu Camii (XIII ст.), Taş Medrese та міський музей Akşehir з археологічною колекцією. Весь маршрут займе 3–4 години; заплануйте не менше 90 хвилин на саму türbe Seyyid Mahmud з кладовищем.
Якщо ви хочете побачити справжній скриню Сейїда Махмуда 1273 року, заплануйте окремий візит до Етнографічного музею Анкари (Etnografya Müzesi). Скриня знаходиться у постійній експозиції та вважається одним із головних її експонатів. Це обов’язкова зупинка для всіх, хто цікавиться сельджуцьким дерев’яним мистецтвом.